Поради батькам
Анкетування
«Які ви батьки?»
Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а інші — не соромляться жалітися на них... Стосунки батьків і дітей — вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях — мир і спокій, а в інших — сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є?
На ці запитання допоможе відповісти цей тест.
Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.
1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?
— систематично — 3;
— інколи — 1;
— ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) — 0;
— а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? — 2.
2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?
— у хвилини відвертості — так — 3;
— про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих — 4;
— а навіщо мені її таємниці? — 1;
— як мені знадобиться дізнатися, натисну — і все скаже — 2.
3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?
— стільки, скільки конче необхідно — 2;
— з ранку до ночі — 4;
— увесь вільний час — 3;
— я не маю часу для спеціального спілкування — 1.
4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?
— дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо — 2;
— допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) — 3;
— дитина отримала зауваження (погану оцінку) — нічого страшного, наступного разу виправиться — 1;
— влаштую скандал виховательці (вчительці) — 4.
5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?
— тато — в один бік, мама — в другий, діти — до бабусі (в табір тощо) — 1;
— намагаємося провести відпочинок разом — 3;
— відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати — 2;
— куди дитина захоче, туди й поїде — 4.
6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?
— той, хто першим усвідомить свою провину — 3;
— ніхто і ніколи, все налагоджується само собою — 1;
— певна річ, дитина, вона ж наймолодша — 2;
— завжди я, шкода ж дитини! — 4.
7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?
— так, стараюся виконати усі — 4;
— так, якщо маю кошти і час — 3;
— бажання — так, примхи — ні — 2;
— це діти мають виконувати бажання дорослих — 1.
8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?
— постійно — 2;
— не втручаюсь в життя дитини — 4;
— у разі необхідності — 3;
— давати поради і вчити жити — безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити — 1.
9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?
— тільки якщо нема іншого виходу — 3;
— так я і роблю — 2;
— ніколи в світі — 4;
— де захоче, там і житиме — 1.
10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?
— шкуру здеру! — 2;
— поговорю, поясню, чому так не можна робити — 3;
— то й нехай, «все найкраще — дітям!» — 4;
— в моєму домі гроші не валяються абиде — 1.
А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді.
Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.
Від 10 до 15 балів
Ви — байдужа мати чи батько. Для вас дитина — другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: «Хочу пожити для себе!», і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.
Від 16 до 25 балів
Ви — тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли «ваша слухняна овечка» виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі...
Від 26 до 34 балів
Ви — справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.
Від 35 до 40 балів
Ви — прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися...
Поради батькам щодо формування у дітей адекватної самооцінки
- Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перенавантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
- Не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
- Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще неї.
- Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. Підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів та невдач. Оцінюйте уголос свої можливості й результати справи.
- Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра)
Поради батькам активної дитини
1 . У своїх відносинах з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку , коли він цього заслужив , підкреслюйте навіть незначні успіхи . Пам’ятайте , що активні діти ігнорують догани та зауваження , але чутливі до найменшої похвали.
2 . Не вдавайтеся до фізичного покарання . Ваші стосунки з дитиною повинні грунтуватися на довірі , а не викликати страх. Дитина завжди повинна відчувати вашу допомогу і підтримку. Спільно вирішуйте труднощі, які виникають у дитини в процесі спілкування.
3 . Частіше говоріть «так» , уникайте слів « ні» і «не можна ».
4 . Доручіть дитині частину домашніх справ , які необхідно виконувати щодня ( ходити за хлібом , годувати собаку і т. д.) і ні в якому разі не виконуйте їх за нього .
5 . Заведіть щоденник самоконтролю і відзначайте в ньому разом з дитиною її успіхи вдома і в школі . Зразкові графи : виконання домашніх обов’язків , навчання в школі , виконання домашніх завдань.
6 . Введіть бальну або знакову систему винагороди ( можна кожен хороший вчинок відзначати зірочкою , а певну їх кількість винагороджувати іграшкою , солодощами або давно обіцяної поїздкою )
7 . Уникайте завищених або , навпаки , занижених вимог до дитини . Намагайтеся ставити перед ним завдання, що відповідають його здібностям.
8 . Визначте для дитини рамки поведінки – що можна і чого не можна. Вседозволеність однозначно не принесе ніякої користі. Незважаючи на наявність певних недоліків , гіперактивні діти повинні справлятися із звичайними для всіх підростаючих дітей проблемами. Ці діти не потребують того , щоб їх усували від вимог, які застосовуються до інших.
9 . Не нав’язуйте їй жорстких правил. Ваші вказівки повинні бути вказівками , а не наказами. Вимагайте виконання правил, що стосуються її безпеки і здоров’я, відносно інших не будьте настільки прискіпливі.
10 . Зухвала поведінка вашої дитини – це його спосіб привернути вашу увагу . Проводьте з ним більше часу : грайте , вчіть , як правильно спілкуватися з іншими людьми , як вести себе в громадських місцях , переходити вулицю та іншим соціальним навичкам .
11 . Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Прийом їжі , ігри, прогулянки , відхід до сну повинні відбуватися в один і той же час. Нагороджуйте дитини за його дотримання.
12 . Вдома слід створити для дитини спокійну обстановку. Ідеально було б надати йому окрему кімнату. У ній має бути мінімальна кількість предметів , які можуть відволікати , розсіювати його увагу. Колір шпалер повинен бути не яскравим , заспокійливим , перевага віддається блакитному кольору . Дуже добре організувати в його кімнаті спортивний куточок (з поперечиною для підтягування , гантелі для відповідного віку , еспандери , килимок та ін.)
13 . Якщо дитині важко вчитися , не вимагайте від нього високих оцінок з усіх предметів . Достатньо мати гарні оцінки по 2-3 основним.
14 . Створіть необхідні умови для роботи. У дитини повинен бути свій куточок , під час занять на столі не повинно бути нічого , що відволікало б його увагу. Над столом не повинно бути ніяких плакатів і фотографій.
15 . Уникайте по можливості великих скупчень людей. Перебування в магазинах , на ринках і т. п. надає на дитину надмірне збудливу дію .
16 . Оберігайте дитину від перевтоми, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання рухової активності. Не дозволяйте йому подовгу сидіти біля телевізора.
17 . Намагайтеся , щоб дитина висипався. Недолік сну веде до ще більшого погіршення уваги і самоконтролю . До кінця дня дитина може стати некерованим.
18 . Розвивайте у нього усвідомлене гальмування , вчіть контролювати себе. Перед тим, як щось зробити, нехай порахує від 10 до 1 .
19 . Пам’ятайте ! Ваш спокій – найкращий приклад для дитини.
20 . Давайте дитині більше можливості витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі – тривалі прогулянки , біг , спортивні заняття. Розвивайте гігієнічні навички , включаючи загартовування . Але не перевтомлюйте дитини.
21 . Виховуйте у дитини інтерес до якого-небудь заняття . Йому важливо відчувати себе вмілим і компетентним у галузі. Кожному треба бути в чомусь « докою ». Завдання батьків – знайти ті заняття , які б « вдавалися » дитині і підвищували його впевненість у собі. Вони будуть « полігоном » для вироблення стратегії успіху. Добре, якщо у вільний час дитина буде зайнятий своїм хобі . Однак не слід перевантажувати дитину заняттями в різних гуртках , особливо в таких , де є значні навантаження на пам’ять і увагу , а також , якщо дитина особливої радості від цих занять не відчуває.
22 . Для дітей необхідні заняття фізкультурою. Найкраще для активних дітей підходять плавання, танці , айкідо , карате. Регулярні заняття сприяють поліпшенню координації рухів , дисциплінують . У активних дітей часто виникають труднощі при заняттях командними видами спорту (футбол , баскетбол) . Небажані заняття травматичними видами спорту (бокс і т. д.). Перед тим як записати дитину в спортивну секцію , батьки повинні поговорити з тренером , розповісти йому про особливості дитини і пояснити , що їх метою є не формування майбутнього чемпіона , а виховання здорової дитини .
Поради батькам випускників щодо підготовки
до проходження ЗНО
-
Оберігайте свою дитину від надмірної тривожності, адже це може негативно вплинути на проходження тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, однак через брак життєвого досвіду впоратися з ним їй значно складніше. Тож станьте для неї прикладом урівноваженості та впевненості.
-
Підтримуйте впевненість дитини у власних силах, частіше хваліть, підбадьорюйте. Адже страх припуститися помилки підвищує ймовірність реально помилитися під час тестування.
-
Стежте за самопочуттям дитини та графіком її навчання аби вчасно запобігти перевтомі.
-
Стежте за раціоном харчування дитини, адже під час інтенсивного розумового напруження організм, що росте й розвивається, потребує поживних речовин і збалансованого комплексу вітамінів. Лікарі радять вживати більше риби, сиру, горіхів та кураги, які стимулюють роботу головного мозку.
-
Допоможіть дитині навчитися орієнтуватися в часі та правильно його розподіляти. Тоді вона вмітиме концентруватися протягом усього тестування. Це сприятиме її спокою й позбавить від зайвої тривожності. Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок.
