Батькам

Кожен другий стає жертвою кіберзлочину — дослідження Lenovo.

Більшість українців недооцінюють реальні загрози в мережі. Дослідження про безпеку в інтернеті провела компанія Lenovo. Експерти підготували поради, як захистити себе та пристрій своєї дитини онлайн.

Згідно з дослідженням компанії Lenovo, кожен другий хоча б раз ставав жертвою кіберзлочинців. Водночас 61% інтернет-користувачів переконані, що з легкістю впораються з кібератаками. Ті, хто турбуються про безпеку в мережі, передусім переймаються захищеністю особистих даних (73%) та можливими фінансовими втратами (69%). Своєю чергою, користувачі найменше бояться репутаційних втрат (26%) та зниження продуктивності роботи пристроїв (28%).

«За даними досліджень Lenovo, лише 3% користувачів не бояться стати жертвами кіберзлочинів. Решта 97% шукають способи себе захистити, але водночас недооцінюють реальні загрози. 23% опитаних вважають, що звичайної обережності в інтернеті достатньо, щоб не втратити власні дані. Думаєте, лише реальний світ може бути жорстоким та небезпечним? Сьогодні на дітей та дорослих чекає дедалі більше загроз у цифровому просторі. Створюючи пристрої Lenovo, ми піклуємося про безпеку наших користувачів. Наприклад, для цього було розроблено унікальну систему захисту ThinkShield. Доведено, що дані на наших пристроях на 99% менше піддаються ураженню, ніж на інших. Проте дуже часто вирішальну роль у втраті даних грає банальний людський фактор», — зазначає Тарас Джамалов, генеральний директор Lenovo в Україні.

Cучасні засоби безпеки ThinkShield — це інтегрований у пристрої бренду Think набір апаратного та програмного забезпечення. Наприклад, шторка ThinkShutter дає змогу одним рухом руки відкривати і закривати веб-камеру, вбудований фільтр ePrivacy та інтелектуальні механізми захисту USB-портів. Це також і безпосередня надійність самих пристроїв Think, багато з яких сертифіковані за стандартами MilSTD. Ідеться про захист від ударів, падінь, електричних розрядів, пилу, підвищеної вологості, низьких і високих температур, пролитої рідини тощо.

Надійні типи захисту

Двофакторна автентифікація вважається одним з найнадійніших типів захисту інформації. У банківській справі її використовують 73% користувачів, а ось для соціальних мереж — лише 35%, чим спрощують доступ кіберзлочинцям.

Не менш надійною вважають біометричну автентифікацію, її обирає 54% користувачів. Найчастіше використовують відбиток пальця (43%) або ж розпізнавання обличчя (21%). Найрідше — автентифікацію за райдужною оболонкою ока (6%) та за допомогою підпису (6%).

Батькам: Кожен другий стає жертвою кіберзлочину — дослідження Lenovo

Як захистити себе в мережі

Що робити, щоб користування інтернетом та соціальними мережами було безпечним?

По-перше, використовувати надійні паролі та інші засоби автентифікації. Обов’язково! А ще краще — їхню комбінацію, тобто двофакторну автентифікацію: захищайте і пристрій, і доступ до особистих акаунтів у мережі. Люди забувають складні паролі й часто обирають такі, які легко вгадати або підібрати. Із року в рік у списках паролів, які люди створюють найчастіше, фігурують qwerty, 123456, P@ssw0rd. Особливо часто так роблять діти, тоді як дорослі нерідко за пароль беруть пам’ятну дату — день народження, день весілля. Знайти цю інформацію дуже просто, наприклад, з профілю у соцмережах. Один зі способів боротьби з проблемою — застосовувати менеджери паролів. Ці програми генерують випадкові багатосимвольні унікальні паролі для різних сервісів і зберігають їх у захищеному місці. Усе, що потрібно — пам’ятати майстер-пароль від сервісу.

По-друге, контролюйте публікування персональної інформації про себе та своїх друзів у соціальних мережах та стежте за налаштуваннями конфіденційності. Не публікуйте онлайн фотографії ваших документів, квитків і платіжних чеків. Також не варто розповідати про те, коли ви збираєтеся поїхати у відпустку або півдня і півночі провести в друзів. Адже такі дані дуже цікавлять як кібершахраїв, що полюють за чужими фінансами, так і звичайних крадіїв, які чекають, коли люди підуть куди-небудь надовго.

По-третє, не відкривайте підозрілі посилання! Сьогодні вкрай потрібно мислити критично та вирізняти потенційні небезпеки. Тож перш ніж відкрити «дивне» посилання від знайомого, перепитайте, чи дійсно він його відправляв, чи його, бува, не зламали? Якщо посилання надійшло від незнайомої вам людини — краще не ризикувати.

І наостанок, наявність підозрілих спроб входу у ваш акаунт — привід перевірити, чи не намагаються його зламати. Тож перевіряйте електронні листи та сповіщення від соціальних мереж на такі спроби. Це допоможе уникнути втрати ваших даних.

Як захистити дитину в мережі

Якщо у вас є діти, то навички кібербезпеки краще починати виховувати змалечку. Наприклад, усією родиною можна переглядати новий застосунок, обговорювати потенційні небезпеки, разом встановлювати налаштування приватності та конфіденційності. Пояснюйте дітям, що означає «персональна інформація», і складіть перелік даних, які діти за жодних обставин не повинні публікувати в соцмережах.

Для безпеки найменших користувачів батьки можуть контролювати контент на пристрої за допомогою спеціального дитячого режиму (Kid’s mode). Відповідальні компанії-виробники дбають про наявність такого рішення на планшеті, яким діти зазвичай користуються, буквально з коробки. Один з останніх представлених планшетних ПК від Lenovo — Tab M10 Plus FHD обладнаний дитячим режимом і рішенням для батьківського контролю. Налаштувавши їх, ви можете відфільтрувати контент і забезпечити доступ дитини тільки до перевірених додатків.

Для дітей старшого віку варто створити окремий «дитячий» профіль, де будуть реалізовуватися непотрібні дорослим обмеження. Там радимо активувати безпечний пошук у встановленому браузері: потрібно перейти на сторінку з налаштуваннями пошуку і позначити цей пункт.

За матеріалами інтернет сайту "Освіиторія"

Ваша дитина цього року йде у перший клас? Тоді саме час вмикати зворотний відлік часу і почати підготовку до школи послідовно і без поспіху. Але навіть не думайте муштрувати дитину читанням чи лічбою. Адже значно важливішими є навички комунікації, орієнтування в просторі, готовність дотримуватися правил та розпорядку дня. Разом із фіналістом премії Global Teacher Prize Ukraine 2020 Андрієм Олійником склали для вас чекліст обов’язкових соціально-побутових умінь першачка.

Витворюйте позитивний імідж школи. Найважливіше завдання родини у підготовці до 1-го класу — це зняти страх дитини перед школою. У жодному разі не допускайте фраз на кшталт: «Якщо не вивчиш алфавіт, тебе не візьмуть до школи», «Школа — не місце для ігор», «Якщо будеш у школі нечемна/ий, вчителька насварить». Дитина має розуміти: школа — це місце, де вона буде щасливою і прийнятою, а не насвареною чи покараною.

Пояснюйте дитині, хто такий учитель. Розкажіть, що роль учителя — бути наставником для дітей: він допомагає вчитися, пізнавати світ, він є другом, але він також несе відповідальність за учнів. Вчителя слід поважати, а не боятися. Проговоріть із дитиною варіанти звертання до вчителя: залежно від школи це може бути звертання на ім’я по батькові або «пані Маріє», «пане Андрію». Але в жодному разі не «тьотя Наталя» чи «дядя Віктор».

Програвайте з дитиною ситуації привітання з учителями та учнями. Поясніть, що вчитель — друг, але все ж старший, тому з учителями школи слід вітатися «Добрий ранок», «Добрий день», а з однокласниками можна «Привіт». Якщо дитина не ходить у садочок, варто потренувати стандартні фрази знайомства: «Привіт, мене звати Софія. Давай разом гратися./Можна погратися біля тебе/твоєю іграшкою?» Для успішного спілкування з однолітками дитина повинна вміти розповісти, що вона любить робити, чим бавитися, що їсти.

Привчайте дитину вдома до «шкільного» розпорядку дня. Дитина повинна мати власне окреме робоче місце, де можна сидіти зручно, з рівною спиною, правильно тримаючи ручку. Практикуйте вдома зосереджену роботу дитини за столом не більш ніж 20 хвилин, потім — рухливу перерву. Дуже прошу батьків не ставити на дитячий стіл перекус, бо так дитина привчиться малювати і хрумати пластівці одночасно. У школі ми ще раз наголошуємо на правилі: на уроці їсти не можна, для цього є перерва.

Якомога більше говоріть з дитиною. Це найкращий спосіб підготуватися до школи — ідете вулицею, говоріть про все, що бачите довкола: про дерева, тварин, погоду, автомобілі. Цікавтеся думкою дитини, слухайте її та не перебивайте. Це дуже ефективний спосіб розвивати мовлення дитини та її навички спілкування.

Must know відомості дитини про себе: власне ім’я та прізвище, імена батьків, домашня адреса, місто, країна, дата свого народження. Обов’язкові загальні поняття: пори року, послідовність місяців року та днів тижня, назви різних фруктів, овочів, тварин та рослин, елементарні правила дорожнього руху. Звісно, на уроках ми знову будемо вивчати місяці та пори року, але ці поняття вже мають бути знайомі дитині.

Поясніть, що у школі діють правила, і їх треба дотримуватись. Але не муштруйте дитину, що в класі можна говорити лише з дозволу вчителя або тільки якщо була піднесена рука. У Новій українській школі на кожному уроці ми маємо живий діалог дітей, тому тут діють правила взаємоповаги: не можна перебивати того, хто говорить, перекрикувати чи вигукувати. Усі правила співжиття у класі ми з дітьми спершу створюємо, а потім стараємося дотримуватися. Батьки мають власним прикладом привчати дітей уважно слухати співрозмовника і не перебивати.

Перевірте базові побутові навички дитини. З досвіду роботи з дітьми знаю, що на момент першого класу дітям ще складно самостійно зав’язувати шнурки, застібати/розстібати пасок, штани чи спідницю, переодягатися в спортивну форму тощо. Упевніться, що дитина вміє робити все це сама, без допомоги дорослого, або намагайтеся купувати речі без складних застібок чи шнурівок. Привчайте дітей складати свої речі охайно в одному місці, а не розкидати по класу.

Упевніться, що дитина має навички самообслуговування. Дитина має чітко знати: якщо їй треба до туалету, вийти можна в будь-який момент уроку без окремого дозволу від учителя. Достатньо просто повідомити вчителя, що є потреба вийти.

Привчайте дитину впізнавати свої шкільні речі та тримати їх впорядкованими. По-перше, купуйте речі до школи разом із дитиною: щоб вона сама їх обирала, а потім могла впізнати свої. Щоб діти не плутали зошити та підручники, поки вони ще не впевнено читають, я пропоную учням спеціальні наліпки. По-друге, тренуйте навички дитини складати шкільну сумку за розкладом на наступний день: хай дитина роздивиться всі відділення свого рюкзака і визначить, куди і що складатиме. У першому класі це можна робити разом із дорослим, але до 4-го класу дитина вже повинна повністю сама збиратися до школи. По-третє, раджу батькам підписувати одяг дітей на внутрішніх етикетках: так учитель зможе швидше знайти власника речі.

Влаштуйте гру-імітацію «Мій перший день у школі». Перетворіть один день на гру у школу: хай хтось із батьків грає роль учителя, а хтось — іншого учня. Так зможете потренувати всі складові шкільного дня, змоделювати ситуації на уроці чи на перерві. Батьки, закликаю вас не боятися гратися, адже гра лежить в основі навчання у Новій українській школі, і це справді ефективний спосіб прокачування навичок.

Дізнайтеся, чи у вашому закладі діє «Школа майбутнього першокласника». Якщо так, раджу скористатися нею. Зазвичай вона починає роботу якраз за 6 місяців до вересня, і це чудова нагода для дитини пройти період адаптації ще до початку навчального року.

Ходіть на прогулянку або на гуртки у вашу майбутню школу. Дитині важливо поступово звикати до будівлі школи, подвір’я. Якщо можете, запишіть дитину у гурток при школі або відвідайте День відкритих дверей. Це допоможе дитині сприймати школу як безпечне, дружнє, знайоме середовище, а отже адаптація до шкільного життя пройде легше.

Підготуйте себе і дитину до сепарації. Зі свого досвіду знаю, що найбільший страх майбутнього першокласника — що поруч не буде мами. Тому про це варто говорити з дитиною вже зараз: що школа — це дружнє середовище, там завжди можна попросити про допомогу вчителя, що після уроків на тебе чекатиме мама чи тато. Другий дитячий страх — страх невдачі: що у школі він або вона зробить щось не за правилами, а вдома за це насварять. Раджу батькам практикувати здорове ставлення до помилок: помилок неможливо уникнути, вони потрібні нам, щоб вчитися.

А тут можна перевірити, чи готова ваша дитина до школи.
Пройдіть тест від психолога Катерини Гольцберг

Матеріали інтернет сайту https://osvitoria.media/opinions/ne-chytannyam-yedynym-cheklist-gotovnosti-dytyny-do-1-klasu/